09.10.2018

Від заборони дискримінації до сприяння рівності

     Протягом тисячоліть у світовій громадській свідомості домінувала ідея сприйняття жінки виключно для продовження роду й як берегині домашнього вогнища, яка нижче за статусом і можливостями, ніж чоловік. Таке сприйняття жінок сформувало певне дискримінаційне ставлення до них.

     Права жінок почали підтримувати держави після започаткування активного міжнародного руху, особливо наслідки цієї діяльності відчутні на міжнародному рівні. Гендерна рівність – це концепція досягнення рівних прав між чоловіками і жінками в усіх сферах життя суспільства. Деякі дослідники вважають, що рівність статей є наступною ланкою в розвитку суспільства. Гендерний розподіл за секторами та рівнем відповідальності є чітко окресленим. Більшість жінок сконцентрована в декількох, переважно низькооплачуваних, галузях, таких як охорона здоров’я, торгівля, громадське харчування, освіта та сільське господарство, а також у неформальному секторі. Чоловіки становлять більшість зайнятих у транспортній, будівельній, фінансовій, інформаційно-технологічній, виробничій, науковій та науково-технічній галузях. Заборгованості по заробітній платі найбільш характерні для галузей із відносною зайнятістю жінок, у тому числі охорони здоров’я та освіти.

      Але, в той час, коли участь жінок у формальному ринку праці зросла у більшості країн світу, жінки все ще зазнають різноманітних форм дискримінації на ринку праці. Незважаючи на зменшення гендерних відмінностей у рівні освіти та досвіді роботи, жінки продовжують заробляти у середньому менше, ніж чоловіки, більше представлені у сфері неформальної та нетипової зайнятості, частіше ніж чоловіки натикаються на перепони, намагаючись отримати престижну роботу, або працюючи на престижних робочих місцях, а також несуть нерівний тягар сімейних обов’язків. Продовжують існувати і дискримінаційні практики щодо визначення, які роботи “прийнятні” для жінок, або їхньої репродуктивної ролі. Крім того, жінки, більше ніж чоловіки, зазнають сексуальних домагань на роботі.

      Жодній країні світу досі не вдалося досягти повної гендерної рівності. Ближче всього до цього показника підійшла Ісландія , яка закрила 88% гендерного розриву, і яка посідає перше місце рейтингу 2017 року.  За нею йдуть Норвегія, Фінляндія, Руанда і Швеція. У першу десятку увійшли також Нікарагуа, Словенія, Ірландія, Нова Зеландія і Філіппіни. Україна – на 61 місці серед 144 країн.

      Кабінет міністрів 11 квітня 2018 року затвердив Державну соціальну програму забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків на період до 2021 року. Реалізація програми сприятиме утвердженню принципу рівності жінок і чоловіків у пріоритетних сферах соціального та економічного розвитку в Україні, ефективному розв’язанню проблем та усуненню диспропорцій гендерного розвитку з чіткою орієнтацією на права людини.

       На відміну від багатьох країн Африки та Азії, українські жінки мають фактично рівні можливості в сфері освіти, доступу до медичних послуг і правосуддя. Згідно з тенденціями багатьох країн пострадянського та східноєвропейського простору, жінки майже порівну «наповнюють» ринок праці та державний сектор. Проте вони найменше представлені у сферах і посадах із максимальною концентрацією фінансових та владних ресурсів.

        Порівняно з Європейськими країнами в Україні зберігається найнижчий рівень гендерного балансу у галузі політичного представництва і керівництва державними та економічними процесами.

Дуже низьким є рівень представленості жінок у суспільному та політичному житті. Як наслідок, жінки мають обмежені можливості впливати на процес прийняття рішень, що стосуються їхнього життя, життя їхніх громад та всієї країни.

      В наш час для жінки стала припустимою робота поза домом, бажано сумісна з домашньою працею і внутрішньосімейними ролями, для чоловіка - працівника поза домом, лідера і керівника. Теорія ґендерної рівності передбачає надання і жінкам, і чоловікам однакових можливостей реалізувати себе в різних гендерних ролях, бо тільки біологічні ролі, пов'язані з продовженням роду, закріплені природою виключно за відповідними статями.