24.12.2019

ОТГ – активні учасники процесу формування культури поводження з твердими побутовими відходами

У рамках реформи з децентралізації влади в Україні об’єднані територіальні громади (далі – ОТГ) створюють ефективну систему управління відходами за європейськими стандартами, орієнтовану на економіку замкненого циклу. Ідеться саме про управління, а не поводження. Такі заходи узгоджуються з Національною стратегією управління відходами в Україні до 2030 року, яка була розроблена у співпраці з міжнародними партнерами й затверджена КМУ. «Це вимога часу, а також зобов’язання України в рамках Угоди про асоціацію з ЄС та імплементації директив ЄС», – підкреслив міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Г. Зубко.

Він зазначив, що Україна за багатьма показниками значно відстає від Євросоюзу. «В Україні сьогодні спалюється 2,7 % твердих побутових відходів (ТПВ), а у ЄС – 26 %; у нас переробляється лише 3,2 % ТПВ, а у ЄС – 43 %; захоронюється в Україні – 90 % ТПВ, тоді як у ЄС – лише 31 %. Маємо скоротити це відставання, а також досягти в Україні чітких цільових показників, які стосуються скорочення обсягів відходів, зокрема і муніципальних, збільшення обсягів відходів, які направляються на перероблення, створення регіональних центрів тощо», – зазначив він.

Національний план управління до 2030 року, який було презентовано Мінприроди, визначено маршрутною картою виконання Стратегії, з таймінгом і відповідальними – як центральними органами влади, так і місцевою владою. Координаційна рада з питань реалізації Національної стратегії управління відходами Україні до 2030 року та її склад затверджено постановою КМУ від 25 квітня 2018 р. До її складу входять представники ЦОВВ, Держкомтелерадіо, ДРС, комітетів ВРУ, народні депутати України, АМУ й ін. Очолює раду міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Г. Зубко.

Головними її завданнями є координація дій центральних і місцевих органів виконавчої влади щодо формування та реалізації державної політики у сфері поводження з відходами й підготовки Національного та регіональних планів управління відходами; адаптації національного законодавства до європейського; моніторинг і аналіз стану виконання заходів Національної стратегії управління відходами в Україні до 2030 року тощо.

Так, у рамках виконання Плану найпершими завданнями є прийняття рамкового законодавства, яке імплементує сім директив ЄС, а також розроблення регіональних планів управління відходами. Далі – розбудова та модернізація інфраструктури управління відходами. «Разом з тим місцевим органам влади не потрібно чекати прийняття законодавства, а вже зараз рухатися паралельно. Це стосується залучення інвестицій, вивчення передових технологій, створення регіональних центрів. Потрібно перестати дивитися на питання відходів як на проблему, а розглядати як додаткові економічні та інвестиційні можливості. Уже зараз потрібно розробляти регіональні плани управління відходами, використовувати інструменти міжмуніципального співробітництва, готувати кадри, які працюватимуть у сфері управління відходами», – пояснюють у профільному міністерстві.

Відсутність відповідної законодавчої бази є найбільшим гальмом для запровадження змін у сфері поводження з відходами. Голова Комітету з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства ВРУ А. Бабак наголосила, що в парламенті відсутні законопроекти, потрібні для реалізації Національної стратегії управління відходами. Зокрема, немає закону, який стосується, наприклад, спалювання відходів і визначає вимоги до викидів. Уряд такі законопроекти не подав, і в парламенті їх теж не розробили.

В уряду повідомляють про два законопроекти, які стосуються управління відходами в Україні. Так, за словами начальника управління благоустрою територій і комунального обслуговування Мінрегіону України М. Барінова, проект закону України «Про муніципальні відходи» передбачає ширші повноваження для органів місцевого самоврядування. У ньому також буде максимально докладно прописано повноваження органів влади всіх рівнів у тому, що стосується управління відходами. Через весь законопроект червоною ниткою проходить принцип співробітництва громад. Адже немає сенсу будувати в кожній громаді об’єкт управління відходами – переробний завод чи сортувальну лінію. Безпечніше з точки зору екології та, головне, дешевше запровадити тут кластерний принцип, за яким великий завод може з’явитися на кільканадцять сіл і міст.

У новому законі буде норма, яка дасть змогу органам місцевого самоврядування самим вирішувати: передати функції управління відходами створеному/існуючому комунальному підприємству чи передавати управління відходами на аутсорсинг, провівши відповідний конкурс. Аби тільки «розв’язувалася проблема».

Ще одна норма стосуватиметься роздільного збирання сміття. Згідно з новою редакцією закону «Про житлово-комунальні послуги», який вступить у дію з травня наступного року, у тих громадах, де сміття розділяють, населення сплачуватиме менший тариф, ніж якщо роздільного збирання не було. І нарешті закон «Про муніципальні відходи» запровадить підвищену відповідальність виробника: тобто той, хто виробляє відходи, одразу ж платитиме за їхню утилізацію.

У свою чергу фахівці з галузі природокористування звертають увагу на коригування регіональних програм управління відходами. Так, за словами наукового співробітника Державної установи «Інститут економіки природокористування та сталого розвитку Національної академії наук України» Т. Омельяненко, у Національній стратегії зазначено, що протягом двох років регіони мають розробити власні плани, тому регіональні плани мають складатися на 10 років і кожні два роки повинні проходити перевірку. Отже, уже на сьогодні є підстава скоригувати обласні та районні програми поводження з відходами.

Т. Омельяненко зауважила, що основними принципами регіонального планування мають бути: ієрархія поводження з відходами, економія за рахунок масштабу й міжмуніципальне співробітництво. Представникам регіонів насамперед необхідно визначити, скільки відходів на рік має та чи інша громада, спрогнозувати, як кількість відходів змінюватиметься протягом наступних 10 років. Цікавим було також її зауваження щодо того, яким чином треба створювати кластери поводження з відходами.

Кластер – це територія області, де проживає стільки людей, що разом вони утворюють мінімум 100 тис. т відходів на рік. За меншої кількості жителів сміттєпереробний завод, створений у центрі кластера, буде просто нерентабельним.

Цю думку підтримала викладач Полтавського національного технічного університету О. Ілляш. Полтавщина почала створювати план поводження з відходами в середині 2016 р. Кластери створювали за кількістю відходів, логістичними маршрутами та площею субрегіону. Загалом територію області було поділено на п’ять кластерів, зокрема Пирятинський, Полтавський, Грішньоплавненський та ін. Було з’ясовано, що на Полтавщині понад 670 звалищ; деякі з них вирішили закрити, а інші почали інвентаризувати та паспортизувати. За її словами, це, до речі, треба робити постійно: визначати, яка частка звалища є в загальній системі відходів і які з них краще модернізувати, а які закрити.

Фахівці також звертають увагу на можливість використання відходів для виробництва теплової та електричної енергії. Зокрема, старший науковий співробітник Інституту технічної теплофізики НАН України Ю. Матвєєв повідомив, що в Україні вже сьогодні є близько 20 проектів з видобування біогазу на звалищах сумарною потужністю 20 МВт, враховуючи великий проект Світового банку в Харкові, який, щоправда, обмежується сортуванням відходів і суто збиранням біогазу.

Водночас такі проекти є для бізнесу економічно невигідними. Жоден проект за рахунок виключно енергії не окупається, крім хіба що суто виробництва біогазу, оскільки там діє зелений тариф. Так, з відходів можна виготовляти пальне для ТЕС і цементних заводів, тут може бути прибуток. Однак не факт, що цементні заводи готові таке пальне купувати, бо відносини між заводами та сміттєпереробними підприємствами не врегульовано законодавчо. З іншого боку, біогаз найоптимальніше використовувати взимку для виробництва тепла, а влітку його треба лише накопичувати.

Для працівників місцевого самоврядування проблема відходів є постійною проблемою. На місяцях бачать законні сміттєзвалища, більшість з яких створено ще за радянських часів, не відповідають сучасним нормам, а незаконні поступово перетворюються на зони екологічного лиха.

На сьогодні підписані міжмуніципальні декларації між ОТГ, згідно з якими вони починають управляти відходами та на визначених полігонах збирати їх для подальшої переробки й утилізації. Міжмуніципальне співробітництво – додатковий істотний механізм реалізації проектів.

Для цього ОТГ розробляють регіональні плани управління відходами. На переконання експерта DESPRO, кандидата технічних наук Д. Лазненка, важелем для розроблення планів уже сьогодні має стати можливість залучати кошти донорів і держави для створення інфраструктурних об’єктів у тих ОТГ, які їх розробили. По-друге, передбачається, що за відсутності регіональних планів на сферу поводження з відходами не можна буде витрачати кошти з обласного бюджету. Однак це тільки пропозиція, яка не стала законом. Регуляторна сфера тільки формується.

Договір про співробітництво підписали дві громади Хорольського району Полтавської області. Районний центр і Покровсько-Багачанська об’єднана територіальна громада домовилися спільно працювати в питанні збору побутового сміття з метою поліпшення екологічного стану території. Вартість проекту – більше 2 млн грн. За ці гроші вирішили придбати сміттєвоз, встановити контейнери і виконати всі необхідні організаційні роботи. У районному центрі та в ОТГ уже встановлюють сміттєві контейнери.

У контексті розгляду доцільності розроблення регіональних планів управління відходами фахівці переконані, що сміттєспалювальні заводи є цілком безпечними за умови їхнього належного використання. Крім того, такі заводи – чудова можливість позбутися тих відходів, які годяться тільки на пальне. Спалити – це краще, ніж захоронити, бо завдяки спаленню ми заміщуємо викопне паливо – вугілля, нафту й газ.

Приклад Польщі щодо будівництва сміттєспалювального заводу є для України показовим. Там на прохідній заводу розміщено табло з нормами викидів і з фактичними показниками якості повітря. І фактичні показники набагато менші, ніж дозволені. Цього вдається досягти завдяки високому ступеню очищення викидів, які де-факто є меншими, ніж у сільській пічці, що працює на вугіллі. Інша річ, що такий завод можуть експлуатувати з порушенням усіх вимог. В українських умовах це цілком можливо.

Поки урядовці з парламентарями та фахівцями вирішують питання законодавчого врегулювання управляння відходами, ОТГ упроваджують власні практичні проекти для розв’язання своїх побутових проблем, пов’язаних з відходами. Так, з 1 жовтня минулого року запрацював полігон твердих побутових відходів у Шишацькій ОТГ. Вивантаження сміття на ньому буде платним.

Досить довго велися роботи з облаштування полігону, цьому передувала процедура отримання всіх необхідних дозвільних документів, котрі погоджувалися на різних рівнях багатьох інстанцій. «Відтепер перед громадою постало питання сортування сміття. Хоча б елементарно вибрати з нього те, що можна використати як вторинну сировину. Нині ця робота в ОТГ уже триває. Розпочали з найпростішого – збирання пластикових пляшок. Економічної вигоди немає. Але є важливий соціальний момент: люди відгукнулися на пропозицію і заповнюють використаними пластиковими пляшками не рідну землю, а спеціально встановлені контейнери», – пояснює голова Шишацької ОТГ О. Тутка.

Керівництво громади вивчає можливості придбання сортувальної лінії. Знайомилися з подібним досвідом у Миргороді. Для реалізації подібного потрібно залучати інвестиції.

Інші питання стосуються утримання полігону в належному стані, забезпечення оплати праці обслуговуючому персоналу, освітлювання території, відеонагляду тощо. Тому й прийом сміття на полігоні платний. Для цього мешканці можуть укласти угоду з КП «Техкомунбуд» і сплачувати щомісяця абонплату. Інший варіант – особисто вивозити його на Шишацький полігон і сплачувати там. Ще варіант – замовляти техніку з комунального підприємства, аби забрали великогабаритний непотріб. Планується встановити контейнери для сміття в усіх селах громади – відповідно до схеми, що розроблялася й затверджувалася зважаючи на мешканців, які уклали договори з комунальним підприємством.

Мліївська сільська ОТГ Черкаської області придбала контейнери для роздільного збору металу, тари та пластикових пляшок. Перші контейнери встановлять поблизу закладів харчування та торгівлі на території ОТГ. «Ми взялися за боротьбу із засміченням одразу після створення об’єднаної громади. У кожному селі громади є одне офіційне сміттєзвалище, неофіційних же смітників – по два-три. Вони накопичувалися роками. Ми потроху вирішуємо цю проблему: уже прибрали від стихійних звалищ Старосілля, на черзі – Мліїв, а потім і Будо-Орловецька. У кожному селі громади налагоджуємо безкоштовний щотижневий вивіз побутових відходів», – констатує В. Микитенко, голова Мліївської ОТГ. 

У Біляївській міській ОТГ, що на Одещині, вирішили запровадити преміювання мешканців за сортування сміття. Така ідея виникла в керівництва громади після організованого Програмою «U-LEAD з Європою» візиту до Австрії, де представники п’яти ОТГ Одещини вивчали практики поводження з побутовими відходами.

Як пояснили в ОТГ, незабаром тут відкриють пункт з прийому вторсировини від мешканців громади. Жителів, які привозитимуть відсортоване сміття, преміюватимуть. «Це ідея біляївського міського голови М. Бухтіярова, яка народилася після поїздки до Австрії, де такі пункти давно працюють», – пояснили в комунальному підприємстві «Наш дім».

У місті вже встановили 15 контейнерів для пластику й паперу. До пункту прийому вторсировини люди зможуть самостійно привозити відсортоване сміття та віддати його на вторинну переробку. Кожен, хто здаватиме сміття, стане учасником своєрідної програми лояльності. Кількість сміття, що здаватимуть жителі, фіксуватимуть. Якщо людина здасть сміття певної ваги, отримає винагороду від комунального підприємства: еко-сумку, цікаву книгу, сучасний гаджет або побутову техніку. Систему преміювання поки що обговорюють в управлінні міськради та скоро оприлюднять її.

У 2 км від Вороновицької ОТГ Вінницької області є сміттєзвалище, де планують встановити сміттєсортувальну лінію. Нині в ОТГ для кожної вулиці складено графік і КП «Надія» збирає у визначені дні сміття з вулиць Вороновиці й Комарова. Фізичні особи можуть своїм транспортом безкоштовно звозити сміття на територію, а юридичні особи за окрему платню. «Ми плануємо купити сміттєсортувальну лінію. Нам потрібна невелика лінія, така, яка підходитиме під наші об’єми. Усі документи ми передали в департамент економіки для того, щоб у співфінансуванні з облдержадміністрацією закупити цю лінію», – зазначив голова Вороновицької ОТГ.

На території Іллінецької ОТГ, що на Вінниччині, запровадили роздільний збір сміття й запустили сучасний сміттєсортувальний комплекс. За словами голови громади В. Ящука, у місті запровадили сортування сміття та відбір пластикової тари. У зв’язку із цим виникла потреба в будівництві сміттєсортувального комплексу. «Ми сортуємо 60 % привезених відходів. Поки що збір сміття відбувається лише в місті і селах об’єднаної територіальної громади. Але в подальшому ми також плануємо збір побутових відходів в інших громадах. Зокрема, підписали меморандуми про співпрацю з Оратівським районом і Дашівською ОТГ», – зазначив він.

Завдяки спорудженому комплексу додатково створили 20 робочих місць. 

Основним завданням сміттєсортувального комплексу є вирішення екологічного питання, покращення умов проживання в об’єднаній громаді. Крім того, на території підприємства є дві теплиці. Одна з них уже працює, тож вирощені тут квіти буде висаджено на території об’єднаної територіальної громади.

На території сміттєсортувального комплексу завершується будівництво боксових гаражів і складських приміщень. Сміттєсортувальна лінія змонтована та працює в тестовому режимі. Тривають роботи з благоустрою території.

У Талалаївській ОТГ Чернігівської області сортують сміття, а на зароблені гроші вчать розумному поводженню з відходами. Команда Чернігівського центру розвитку місцевого самоврядування, створеного за підтримки Програми «U-LEAD з Європою» та Мінрегіону, допомагає громадам знаходити рішення в напрямі поводження з твердими побутовими відходами, організовуючи тренінги, семінари та навчальні візити. Представники громад Чернігівщини також у 2018 р. ознайомилися з досвідом європейських країн у сфері переробки сміття тощо.

У Талалаївській громаді роздільний збір сміття та сортування вторинної сировини популяризують і пропагують волонтери. Тут розповідають, що спершу сортувальний пункт облаштували в приватному гаражі, де збирали пластикові пляшки й макулатуру, сировину сортували, а потім здавали в приймальні пункти.

На заводі «Кромберг енд Шуберт», що в Оліївській ОТГ, переробляють для повторного використання понад 90 % сміття, яке продукує виробництво. Тільки 5–10 % відходів вивозяться на полігон твердих побутових відходів. Решту – скло, папір, пластик, дротики, ізоляційну стрічку тощо – забирають підприємці.

З метою отримання знань і знайомства з найкращими практиками прозорого і відповідального управління послугами у сфері поводження з відходами, а також налагодження партнерства з громадами організовуються візити до країн ЄС. Так, за підтримки Програми «U-LEAD з Європою» здійснюються міжнародні навчальні візити представників ОТГ з різних областей України до країн ЄС. Зокрема, за тиждень перебування в Австрії представники ОТГ відвідали підприємство EREMA, яке є світовим лідером з виробництва систем для переробки пластику. Один з головних заводів розташований у м. Лінц. Дослідження показують, що споживання пластику щорічно зростає на 5–8 %, тому питання вторинної переробки досить актуальне, адже полімер отримують з нафти. Крім того, для великих корпорацій типу Coca-cola, Nestlе, AEG та інших вигідно використовувати вторинну сировину, адже це зменшує затрати на виробництво та здешевлює вартість продукції.

Під час поїздки представники громад області відвідали й сільські регіони Австрії, де ознайомилися з досвідом роботи фермерських господарств, що, крім сільського господарства, спеціалізуються також і на переробці сміття. «Завдяки пластику я став багатим», – зазначив місцевий селянин Карл, що має фермерське господарство поблизу м. Лінц і вже 20 років збирає відходи виробництва, переробляє до гранул, продає підприємствам – виробникам продукції з пластику та заробляє по 50 євро з 1 т сировини.

У рамках навчального візиту голови громад ознайомилися з кращими практиками організації роботи з поводження з відходами. Під час відвідування комунального підприємства м. Санкт-Пельтен – столиця Нижньої Австрії – представники ОТГ особисто побачили, як відбувається процес переробки. Із 100 % усього сміття 69 % сортують жителі громади, а 31 % сортується на підприємстві. Частина йде на повторне використання – біологічна переробка, спалювання, захоронення того сміття, яке неможливо використати чи переробити. Громадяни платять 235 євро на рік за вивіз ТПВ, що відбувається двічі на тиждень. Цікаво, що великогабаритне сміття – меблі, техніка, відходи будівництва, деревина – жителі громади вивозять самостійно на встановлені майданчики збору і розкладають по окремих контейнерах.

«За кордоном стоїть не один-два контейнери, а п’ять-сім, вони сортують усе – від пляшки з пластику до металу. На переробці стають мільйонерами, держава дає певні преференції і виграють всі – довкілля, бізнес, населення. У своїй громаді я теж планую розпочинати сортування, поставимо контейнери, будемо вчитися поводитися зі сміттям і берегти навколишнє середовище», – прокоментував ситуацію В. Любченко, голова Староприлуцької ОТГ.

Як повідомив О. Свистун, директор Запорізького центру розвитку місцевого самоврядування, відвідали сортувальні й сміттєпереробні підприємства, на території яких ідеальна чистота і відсутній запах. Громадам, що брали участь, цей візит був корисним, оскільки на власні очі мали змогу подивитися, як працює система поводження з побутовими відходами в комунах.

Австрійська система поводження з відходами базується на створенні всіх умов для сортування сміття, починаючи з окремих баків для кожного виду відходів. У кожному містечку є пункт сортування сміття за фракціями, причому окремо збирають навіть рідкі відходи (наприклад, рослинну олію).

Усі відходи переробляються, виробляючи різні види енергії, поповнюючи бюджет і зберігаючи екологію. Впоравшись зі своїм сміттям, Австрія у цій сфері допомагає розв’язати проблеми Італії, переробляючи відходи. До того ж успіхи й досвід австрійців використовують для вдосконалення законодавства у Євросоюзі.

Широківська ОТГ планує виділити земельну ділянку для пункту сортування сміття. Ідея була й раніше в громаді, але тепер на власні очі побачили, як це може працювати. В ОТГ уже придбали контейнери для сміття й підписують договори з населенням на надання послуг з вивезення відходів. Також ведуть переговори із Запоріжжям, Долинською та Біленківською громадами про будівництво полігону.

Кирилівська ОТГ як туристичний центр, у якому кількість прибулих на відпочинок у 10 разів перевищує населення, зацікавлена у розв’язанні проблеми зі сміттям насамперед для екологічної безпеки. Найближчим часом планують узаконити полігон і зайнятися переробкою відходів, які накопичуються за курортний сезон, протягом наступних дев’яти місяців. До того ж розглядають це питання і як можливість створення нових робочих місць, що актуально для прибережних територій.

Перша успішна практика, яку представники українських громад вивчали в Австрії, – очищення навколишнього середовища і розв’язання проблеми утилізації сміття. Уже десятки років тут діє система роздільного збору твердих побутових відходів і їх утилізації. Над цим працюють і громади, і приватні структури – сміттєроздільні та переробні заводи.

В Австрії жителі самі сортують сміття вдома, а підприємство встановлює у дворах зазвичай два сміттєві контейнери: один для органічних відходів, другий для несортованих. Вторинна сировина збирається окремо. Для цього місцева влада створює спеціальні пункти прийому відсортованого сміття – вторинної сировини, яку привозять господарі самостійно. На пунктах сортуються окремо папір, картон, кольорове скло, біле скло, метали, пластикові пляшки, твердий пластик тощо. Окремо збирають і передають на спецпідприємства з утилізації технічні прилади, різноманітні батарейки, LED-лампи, тверді хімічні відходи тощо, а також медичні відходи.

Усе, що вдалося відсортувати, іде на переробку. Це близько половини всіх побутових відходів. Вартість послуг з утилізації і вивезення сміття в середньому 200–250 євро на одне домогосподарство в рік, але кінцевий тариф залежить від органів місцевого самоврядування, які його встановлюють, та від самих громадян. В Австрії принцип дуже простий: що краще ти сортуєш сам, то менше місця в контейнері для несортованих залишків ти займаєш, а платиш лише за вивезення несортованого сміття.

Висока самоорганізація та правова свідомість жителів громад є прикладом для наслідування. Українські керівники громад зазначають, що мешканці не чекають, що хтось за когось має прибирати, щось робити, удосконалювати, влаштовувати свято – громада просто самоорганізовується й колективно вирішує необхідні питання.

Тридцять шість ОТГ у трьох областях України (Дніпропетровська, Волинська та Житомирська) візьмуть участь у проекті «Покращення якості послуг у сфері управління відходами на муніципальному рівні в ОТГ» Програми «U-LEAD з Європою», що втілюватиметься спільно з Кластером сталого економічного розвитку GIZ. Реалізація цього проекту передбачає:

– створення ефективної системи управління відходами на місцевому рівні;

– підвищення обізнаності мешканців громади щодо належного поводження з відходами;

– формування культури поводження з відходами, формулювання нових стандартів і правил поведінки;

– об’єднання зусиль у цій сфері задля сталого розвитку громади;

– встановлення довгострокового міжмуніципального співробітництва.

Проект має змінити ставлення громади до поводження зі сміттям. До участі в проекті також залучили громадські організації та науковців. Відібрані громади отримають підтримку в розробленні місцевих планів заходів щодо управління ТПВ відповідно до Національної стратегії управління відходами та Національного плану дій з управління відходами. Крім того, буде організовано та проведено ряд інформаційно-просвітницьких заходів і пілотних проектів у ОТГ, відібраних через конкурс.

Проект передбачає навчання фахівців ОТГ основним аспектам і підходам у сфері управління твердими побутовими відходами та надання підтримки в розробленні планів заходів щодо управління й сприяння міжмуніципальному співробітництву у цій сфері.

Дніпропетровщина – одна з областей України, де буде реалізовано пілотний проект поводження з твердими побутовими відходами Програми «U-LEAD з Європою». Експерти провели базовий аналіз проблеми відходів у регіоні, який показав, що 10 % усіх громад області не мають системи вивозу сміття, майже у 70 % громад відсутні пункти прийому вторинної сировини. Важливим залишається питання стихійних звалищ – 85 % респондентів, що взяли участь в опитуванні, проведеному експертами проекту в серпні цього року, говорять про випадки самостійного вивозу сміття на стихійні звалища. Серед головних проблем визначають низьку культуру населення поводження зі сміттям і слабку матеріально-технічну базу (брак коштів на якісне обслуговування, відсутність контейнерів для сортування сміття, пунктів прийому вторинної сировини тощо). 

Новий етап співпраці щодо розв’язання проблем поводження з твердими побутовими відходами розпочато в рамках реалізації четвертої фази швейцарсько-українського проекту «Підтримка децентралізації в Україні» DESPRO, який фінансується Швейцарською конфедерацією через Швейцарське бюро співробітництва (ШБС/SDC) та впроваджується Швейцарським центром ресурсів і консультацій з питань розвитку (Skat).

На сьогодні підписано Меморандум про взаєморозуміння й співробітництво між швейцарсько-українським проектом «Підтримка децентралізації в Україні» DESPRO, Вінницькою обласною державною адміністрацією і Вінницькою обласною радою. Документ спрямований на поглиблення діяльності DESPRO у Вінницькій області та стане основою для втілення четвертої фази проекту території регіону.

Громадська організація «Музичани» (Музиківська ОТГ) стала переможцем за конкурсом проектів «Місцеві ініціативи для розвитку громад», який у Херсонській області виконує ГО «Громадський центр “Нова генераціяˮ» за підтримки програми USAID «Децентралізація приносить кращі результати та ефективність» (DOBRE). 

Громадською організацією укладено договір на реалізацію грантового проекту «Дбаймо про екологію разом!», який спрямований на підвищення екологічної свідомості жителів Музиківської ОТГ і започаткування роздільного збору сміття.

У рамках проекту планується провести такі заходи: тренінги екологічного спрямування для жінок і чоловіків, започаткування роздільного збирання сміття на території шкіл, на території громади шляхом встановлення баків для ПЕТ-пляшок, збір макулатури, тренінги з апсайклінгу в с. Музиківка та с. Східне, гаражний розпродаж вживаних речей, вуличний екоарт.

Таким чином, в Україні розпочато новий етап розв’язання проблем щодо поводження з твердими побутовими відходами. ОТГ стають активними учасниками цього процесу, оскільки вони економлять бюджетні кошти. Формування в громадян культури поводження з твердими побутовими відходами є питанням загальнонаціональним, і всі сторони цього процесу мають співпрацювати як єдине ціле.

Як показує практика, весь успіх громад країн ЄС – це успіх безпосередньо жителів цих населених пунктів, а вже потім місцевої та національної влад. Крім того, варто відмітити, що переробка сміття – це ніша для бізнесу, яка в Україні поки що не заповнена, що є непоганою можливістю для підприємницьких ініціатив (Матеріал підготовлено за інформацією таких джерел: Мінрегіон України (http://www.minregion.gov.ua); Вінницька ОДА (http://www.vin.gov.ua); Вінницький центр розвитку місцевого самоврядування (https://ru-ru.facebook.com/pg/lgdc.vinnitsa/posts); Полтавський центр розвитку місцевого самоврядування (https://ru-ru.facebook.com/poltava.lgdc); Дніпропетровський центр розвитку місцевого самоврядування (http://officereform.dp.ua); Житомирський центр розвитку місцевого самоврядування (https://www.facebook.com/pages/category); Запорізький центр розвитку місцевого самоврядування (http://lgdc.org.ua/branch/8); Чернігівський центр розвитку місцевого самоврядування (http://lgdc.org.ua/branch/24); Черкаський центр розвитку місцевого самоврядування (https://ru-ru.facebook.com/lgdc.cherkasy); Одеський центр розвитку місцевого самоврядування (https://ofis.odessa.gov.ua); Вінниця.info (http://www.vinnitsa.info/news/yak-na-vinnichchini-zminyuyutsya-sela-dosvid-voronovitskoyi-obyednanoyi-gromadi.html).