100 –річчя бою під Крутами

Бій під Крутами відбувся 29 січня 1918 року біля залізничної станції Крути  (між Бахмачем і Ніжином). Українські сили під командуванням сотника Аверкія Гончаренко нараховували близько 1000 осіб та складалися із старшин та курсантів старших курсів 1-ої Київської військової школи ім. Б.Хмельницького, що мали бойовий досвід , набутий на фронтах Першої світової війни, 115-130 осіб першої сотні Студентського куреня та були озброєні 16 кулеметами та  залізничною платформою з гарматою. До них приєдналися добровольці з Вільного козацтва («Курінь смерті»).

 Більшовицькі сили в районі Крут нараховували близько 6 тис. солдатів і балтійських матросів. У бою безпосередню участь взяли до 3-х тис. осіб.

 Втрати українців становили за різними даними, від 80 до 100 загиблих ( у т.ч. й страчених після бою студентів), втрати більшовиків не менше 300 вбитих. На думку дослідників, загальні втрати росіян могли складати до 1500 убитих, поранених.

 Бій закінчився організованим відступом українських частин на потязі. При цьому, ймовірно, українські військовики, відступаючи, забрали з собою тіла своїх товаришів та поранених ( поховань в районі бою не виявлено).

 У полон до більшовиків під час бою потрапили 7 поранених студентів, які були відправлені до Харкова. Ще 27 студентів під час відступу у темряві потрапили до рук більшовиків. Розлючені великими втратами «червоні» катували і стратили студентів. Гімназист Пипський перед розстрілом почав співати гімн «Ще не вмерла Україна», інщі студенти його підтримали. Тіла страчених були поховані місцевим священиком на кладовищі с. Печі. Пізніше їх було з почестями перепоховано на Аскольдовій могилі у Києві.

 Бій під Крутами мав вагоме історичне значення, бо затримав більшовиків на декілька днів, чим дозволив урядові УНР вперше за понад 150 років ( з часів скасування Гетьманщини) добитися міжнародного визнання України на переговорах у Бресті.

 Брест-Литовський мирний договір ( 9 лютого 1918 р.) УНР з державами Четвертного союзу ( Німеччина, Австро-Угорщина, Туреччина, Болгарія) був по суті першим міжнародно-правовим актом, який визнав УНР суб’єктом міжнародного права.

 Договір передбачав припинення воєнних дій, визначення західних кордонів України, встановлення дипломатичних відносин, обумовлював засади торгівельних відносин, обміну військовополоненими й інтернованими.

 Головне – за Брест-Литовським мирним договором між більшовицькою Росією та Четвертним союзом Україна ставала незалежною державою.
Битва під Крутами – бій 16 (29) січня 1918 року на залізничній станції поблизу селища Крути за 12 кілометрів на північний схід від Києва: бій тривав годин із 5 між 4-тисячною більшовицькою армією Михайла Муравйова та 300-ми національно-свідомими київськими студентами, що захищали підступи до Києва. У перебігу військових дій бій вирішального значення не мав, - та у свідомості багатьох особливого значення набув завдяки героїзму української молоді, яка загинула в нерівному бою біля Крутів. На похороні у Києві біля Аскольдової могили президент Михайло Грушевський назвав юнаків, які загинули в нерівній боротьбі, героями, а поет Павло Тичина присвятив героїчному вчинку вірш. Десятиліттями історія бою або замовчувалась, або обростала міфами і вигадками, як в закордонні й так і у вітчизняній історіографії. Лише згодом, у 2006 році на місці бою встановлено пам’ятник і у 80-ті роковини бою монетним двором випущено в обіг пам’ятну гривню.