06.02.2013

З ІСТОРІЇ САВРАНСЬКОГО РАЙОНУ

Успішне закінчення російсько-турецьких війн ( кінець Х111 ст), звільнення земель між Дністром і Бугом , створило умови для швидкого економічного розвитку півдня України.

В січні 1803 р. уряд виділив м.Одесу в самостійну адміністративну одиницю- градоначальство.

З 1805 р. по 1919 р. Одеське градоначальство входить до складу Херсонської губернії, залишаючись, проте, незалежним у своєму управлінні.

В 1825 р. в складі Херсонської губернії із безпосередньо межуючих з градоначальством територій, був створений Одеський повіт.

В 1805 р. в Одесу було переведено управління Новоросійського , з 1828 р. Новоросійського та Бессарабського генерал-губернатора.

Одеса стало центром краю, об’єднавшого в своєму складі Херсонську, Катеринославську, Тавричанську, та Бессарабську губернії.

В 1917 -1918 рр. поняття „Одеська область” обіймає території Херсонської і Бессарабської губерній, північних повітів Тавричанської губернії, частини Подільської та Волинської губерній.

В березні 1919 р. колишня Херсонська губернія поділена на дві губернії з центрами в м.Одеса і м.Херсон.

Після остаточного затвердження Радянської влади в лютому 1920 р. до території Одеської губернії був приєднаний майже увесь Балтський повіт Подільської губернії, у складі якого перебувала Савранська волость.

Адміністративно- територіальний поділ, який залишився від старої Росії не задовольняв новим умовам. Велика кількість волостей, часто волость становила одне село, ускладнювало керівництво територією.

На початку 1923 року підготовча робота по новому районуванню території України була завершена. Україна поділена на округи ( кількість населення в окрузі – 400-600 тис. чол..) Волості по можливості не ділились , а об’єднувались в райони з дотриманням норми населеності 25-40 тис. чол..

7 березня 1923 р. ВУЦВК затвердив новий адміністративно – територіальний поділ України.

Одещина поділена на шість округ: Одеську, Миколаївську, Херсонську, Балтську, Першомайську, Лисаветградську.

Савранський район утворений із Савранської волості і ввійшов до складу Балтської округи разом з іншими 10 районами: Балтським, Крутянським, Рибницьким, Олексіївським, Бірзульським, Ставрівським, Валегоцулівським, Троїцьким, Ананьївським, Ясенівським.

ПІДСТАВА: Державний архів Одеської області. Путівник.- Одеса, 1961;

Збірник узаконень та розпоряджень Робітниче-селянського Уряду України: Харків.-1923.-ч.18-19. ст.310.- стор.581-584;

Савранський район був утворений постановою Всеукраїнського Центрального Виконавчого комітету № 310 від 7 березня 1923 р. „Про адміністративно- територіальний поділ Одещини” у складі Балтської округи Одеської губернії.

На той час до складу району входило 10 сільських рад ( Савранська, Осичківська, Концебівська, Байбузівська, Каміноватська, Ольшанська, Слюсарівська, Полянецька, Глубочська, Островська,) дванадцяти населених пунктів ( містечка Саврань-єврейська, сел: Саврань-українська, Осички, Концеба, Байбузівка, Каміновата, Ольшанка, Слюсарево, Полянецьке, Глубочок, деревень: Островка і Турундовка).

Населення району складало 85037 жителів.

Села Бакша, Капустянка, Юзефівка, та Неделково входили до складу Ясенівського району Балтської округи.

Село Дубинове - до складу Кривоозерського району Першомайської округи.

Постановою ВУЦВК від 12 жовтня 1924 р. у зв’язку із створенням у складі УРСР Автономної Молдавської РСР, ліквідацією Балтської округи і передачею АМРСР частини районів Одеської і Балтської округи Савранський район ввійшов до складу Першомайської округи Одеської губернії.

15 вересня 1930 р. округи було ліквідовано з метою зміцнення районів як основної ланки соціалістичної перебудови села.

На той час на Україні створено 503 самостійних адміністративних одиниці: АМРСР, 18 міст, виділених в самостійні адміністративно-господарські одиниці, 484 райони.

Але, згодом, виявилось що система район-центр, хоч і зміцнила низову ланку державного апарату, дуже громіздка для оперативного керівництва з центру.

В лютому 1931 року 119 районів було расформовано.

Постановою ВУЦВК від 3 лютого 1931 р. Савранський район приєднаний до Кривоозерського району .

Постановою IV позачергової сесії Всеукраїнського Центрального виконавчого комітету XIIскликання від 9 лютого 1932 р. утворила на Україні 5 областей, в т.ч. і Одеську.

Одеська область утворена у складі чотирьох міст, безпосередньо підпорядкованих області ( Одеса, Кіровоград, Миколаїв, Херсон) та 46 районів, в т.ч. Кривоозерського.

11 лютого 1933 р. постановою ВУЦВК № 70 „ Про утворення Савранського району на території Одеської області” – до складу району включені: Байбузівська, Бакшанська, Вільшанська, Глибоцька, Гетьманівська, Концебівська, Капустянська, Каміноватська, Недельківська, Осичківська, Острівська, Плосківська, Полянецька, Савранська- українська, Савранська- єврейська, Слюсарівська, Юзефівська та Дубинівська сільські ради.( примітка: найменування сільських рад надані як у документі).

В такому складі ( 18 сільських рад двадцятип’яти населених пунктів) район проіснував майже до середини 50-х років минулого століття. Крім населених пунктів сучасного адмінустрою району у його складі села Стара Острівка і Калинівка (у 80-х роках виключені з облікових даних у зв’язку з переселенням жителів) та с. Плоске і с. Кайтанівка ( нині Балтського району).

В 1956 р. дві сільських ради Савранська і Мало-Савранська ( колишня Савранська –єврейська) об’єднані в одну Савранську з центром в с. Саврань.

13 квітня 1957 р. с. Саврань віднесено до категорій селищ міського типу. Селищній раді підпорядковується смт. Саврань, селище Ковбасова Поляна, селище Савранської гідроелектростанції і с. Осички.

 На виконання Указу Президії Верховної Ради Української РСР від 28 листопада 1957 р. до складу Савранського району ввійшли сільські ради Піщанського району: Піщанська, Пужайківська, Шляхівська, Гербинська .

В 1958-1959 рр. проходить подальше укрупнення територій сільських рад .

А 30 грудня 1962 р., згідно указу Президії Верховної Ради Української РСР „Про укрупнення сільських районів Української РСР”, Савранський район ліквідовано.

Частина його території ввійшла до складу Любашівського району, а саме: Савранська селищна та сільські ради - Бакшанська, Вільшанська, Каменська, Концебівська, Неделківська, Полянецька. Частина - до Балтського районуа саме, Піщанська, Плосківська, Пужайківська, Шляхівська.

4 січня 1965 р. на виконання указу Президії Верховної Ради Української РСР «О внесении изменений в административное районирование Украинской ССР» Концебівська сільська рада переходить до складу Балтського району.

Згідно указу Президії Верховної Ради Української РСР від 8 грудня 1966 р. діяльністьСавранського району відновлена у складі Савранської селищної , Бакшанської, Вільшанської, Кам’янської, Неделківської, Полянецької сільських рад Любашівського району, та Концебівської сільської ради Балтського району.

 

 

Відомості про діяльність установ, підприємств та організацій району за період 1923-1945 рр. можна знайти в документах установ вищого рівня, що знаходяться на зберіганні в Державному архіві Одеської області. Ті відомості, що вдалось почерпнути із його фондів дуже мізерні, тому фонди чекають своїх дослідників з метою подальшого вивчення.

Наприклад , у фонді Одеського губраднаргоспу є відомості про будівництво в 1921-1923 рр. лісовозного Савранського залізничного відгалуження, про діяльність сільгоспартілі «Незаможник» в 1923-1925 рр.

Є відомості про організацію євреського колгоспу в районі в 1927 р.

У фонді Одеського губвиконкому вміщуються відомості про склад та кількість населення, списки сільських рад та населених пунктів району.

Більшість документів років голодомору 1932-1933 рр, років репресій 1937 –1938-ого, періоду Великої Вітчизняної війни 1941-1945 рр. з різних причин було знищено, спалено, загублено. Тому інформація тих фондів, що вдалось зберегти особливо цінна. Доповнюють її документи, створені методом «усної історії», який в останні роки став поширюватись.

Таким чином у нас в районі створені колекції «Голодомор 1932-1933 років в Савранському районі», «Повсякденне життя сільського населення Савранського району у період окупації під час Другої світової війни», «Анкета Ветерана Великої Вітчизняної війни 1941-1945 рр.».

Після визволення району від німецько-румунських загарбників у березні 1944 р. відновлена діяльність колгоспів. Починається відбудова зруйнованого війною господарства.

Найперший документ, що на сьогодні зберігається в архівному відділі – це протокол зборів колгоспників колгоспу «Червона армія» ( 31.03.1944 р. ) с. Саврань. ( інші документи за 1944-1970 рр. 19 фондів повністю та частини 26 фондів передано на зберігання в Державний архів Одеської області.)

Працюючи з документами Савранського райвиконкому вдалось встановити процес відбудови .

І однією з перших значимих будівництв в районі було будівництво Савранської міжрайонної гідроелектростанції, розпочатої в 1946 р. за ініціативою райкому КП(б)У та виконавчого комітету Савранської райради депутатів трудящих .

За первинним проектом її потужність мала бути 250 квт. Будівництво планувалось вести господарським способом, силами 16 колгоспів, які прийняли участь у будівництві.

В 1948 р. в будівництві прийняло участь 28 колгоспів і з’явилась потреба збільшити потужність до 500 квт. Внаслідок збільшення об’єму будівництва , якого колгоспи невзмозі потягнути було вирішено будівництво ГЕС передати підрядчику –будівельній організації «Сільелектро» і на будівництво відкритий державний кредит.

В 1949 р. в будівництві ГЕС прийняли участь всі 52 колгоспи.

Будівництво було закінчено до 1 травня 1950 р. Після прийому держкомісією потужність станції була встановлена в 400 квт. Загальний контроль роботи ГЕС здійснює міжколгоспна Рада під керівництвом Лісогурського К.П.

В ході експлуатації проведено часткову реконструкцію турбин, внаслідок чого потужність збільшилась на 45 квт.

Станом на 01.07.1951 р. гідроелектростанція обслуговує 15 укрупнених колгоспів району, комунгосп, райцентр, Савранську МТС, Савранську лісозахисну станцію, інкубаторну станцію.

Вартість відпущеної колгоспам та населенню електроенергії становить 0.30 коп. за 1 квт.- год.

 

ПІДСТАВА: ф. Р-23, оп.2 спр.10.

1946-2003 рр.

 

1946 р. – продовжується будівництво, розпочатого до війни районного будинку культури

1946 р.- будівництво цегельних заводів в селах Саврань, Бакша, Дубинове, Плоске.

1946 р.- на території району заплановано будівництво нових та ремонт старих ставків ( всього – 70 )

1946-1950 рр- будівництво Савранської міжколгоспної гідроелектростанції;

1950р. –організація нової інкубаторної станції;

1950р.- будівництво водопроводу в райцентрі;

1955 р. – будівництво стадіону в райцентрі;

1955-1959рр- будівництво дороги Саврань- Заплази;

1957-1958рр. – в колгоспах будуються нові млини

1957-1960 р. – планується будівництво 9 пожежних депо та водоймищ

1958 р. – порушуються питання про створення заповідника „Савранський ліс”

1960 р. – проектні роботи по будівництву маслозавода в райцентрі

1966 р.- в колгоспах відводяться земельні участки для аеродромів

1967 р. – середня школа на 960 учнів в смт.Саврань

1968 р.- ввод в експлуатацію будівлі гуртожитка СПТУ -24

1969 р. – пуск нового хлібозаводу.

1971 р.- прийнята в експлуатацію адмінбудівля виконкому Савранської районної Ради депутатів трудящих;

1971 р.- почато будівництво дитячого садочка в с.Йосипівка на 50 місць

1972 р.- будівництво Вільшанської 8-ми річної школи;

01.07.1972 р. – Савранській середній школі присвоєно ім’я Героя Радянського Союзу Бочковича К.В.

1973 р.- відкритий дитячий садок в с.Кам’яне;

1973 р. – прийнята в експлуатацію Неділківська 8-ми річна школа;

1973-1978 рр.- багатоквартирні житлові будинки в смт.Саврань.

В селах району будуються будинки побуту, фельдшерські пункти, артсвердловини, кафе, будинки для вчителів.

Колгоспи на заміну старих будівль проектують нові будівлі для тварин.

1974 р. – новий універмаг в смт.Саврань

1974 р. - готель на 55 місць в смт.Саврань

1975 р. – середня школа в с.Концеба на 640 учнів;

1976 р. – будинок побуту в смт. Саврань

1977 р. – будинок культури в с.Капустянка

1977 р. – будова ощадбанку в райцентрі

1977 р. – лікувальний корпус центральної районної лікарні на 65 ліжок

1978-1986 рр. – активно розбудовується територія санаторно-лісної школи с.Дубки: будівництво трьох класних кімнат і спортзалу, спального корпусу, будинку для вчителів, артсвердловини і насосної станції, банно-прального комбінату.

1981 р. –почато будівництво торгівельного комплексу в с.Вільшанка

1982 р.- будинку культури в с.Осички

1988 р. – дитячого садочку в смт.Саврань на 160 місць

1988 р. – адмінбудови Савранського РВВС

1992 р.- дитячого садочка в с.Капустянка

2002 р. – створення стаціонарного відділення для проживання одиноких непрацездатних громадян ( районний будинок милосердя) в с.Концеба

2003 р. – прийом в експлуатацію дитячої юнацької спортивної школи „Олімп” відділу освіти райдержадміністрації

 

ПІДСТАВА: Ф. Р-3 Відділ сільського і колгоспного будівництва.

 

ф. Р- 65 Виконком Савранської районної Ради депутатів трудящих ( народних депутатів) Одеської області

Ф. 80 Савранська районна державна адміністрація

Ф. 90 Савранська районна рада

 

Начальник архівного відділу                                        Т.Д.Салюк