Історія Савранського району

Савранський район на сучасному етапі


 

1. Чисельність населення

 Наявне населення (на 01.12.2014)-  19,2 тис. осіб, у тому числі:

  • за місцем проживання: сільське 67 %, міське 33 %;
  • за статтю: чоловіки 46 %, жінки 54 %;
  • за віковими групами: діти до 6 років 5,8 %, діти шкільного віку  9,0 %,

      молодь до 35 років 22,7 %, 35-64 років 37 %, 65 років і старше 25,5%;

- національний склад (за переписом 2001р.): українці 95%,  росіяни 2,4%, болгари 0,2%, молдовани 1,6%; інші 0,8%.

  

2. Бюджет

За  2014 рік до Зведеного бюджету Савранського району надійшло 23099,2 тис.грн, що більше прогнозу на 1846,6  тис.грн, виконання становить 108.69 %. Проти минулого року надходження збільшились на 3280,2 тис.грн, темп росту склав 116,55 %.

 

3. Промисловість району

Промисловий потенціал району представлений підприємствами  харчової та деревообробної промисловості :  державне підприємство « Савранське лісове господарство », ВВП Одеської філії « Авантаж », ТОВ « Савранський хліб ».

Обсяг реалізованої промислової продукції за  2014 рік склав 11759.0  тис.грн, що на 1735.2  тис.грн ( 17.3  %) більше проти минулого року, 

 4. Сільське господарство  

   - площа сільськогосподарських угідь 43,722 тис.га, у тому числі рілля 37,007 тис.га;

   - виробництво основних с/г культур (у сільськогосподарських  підприємствах):

Культури

Площа збирання,

тис.га

Валовий збір,

тис.т

Урожайність, ц/га

01.11.2014

01.11.2013

Зернові та зернобобові (з урах. кукурудзи):

22,122

103,623

46,8

45,0

   - пшениця

8,118

35,581

43,8

34,6

   - ячмінь

4,689

14,319

36,5

27,0

Соняшник

6,748

16,532

24,5

24,4

Ріпак

2,089

4,722

22,6

26,0

Овочі

0,200

4,196

208,5

142

Виноград

0,0001

0,001

90,2

90

Під урожай 2015 року сільськогосподарськими підприємствами району посіяно озимої пшениці 8120 га, озимого ячменю 4088 га, озимого ріпаку 1326 га. Всього під урожай 2015 року посіяно озимих культур на площі 13393 га.

По всіх категоріях господарств утримується в районі: ВРХ – 3603 голів. Поголів'я свиней нараховує  11083 голів, птиці – 100396 голів.

Виробництво молока по всіх категоріях господарств  склало  10263  тонни.

Реалізація м'яса в живій вазі склала 2032 тонн. Виробництво яєць по всіх категоріях господарств складає 8,0 млн.штук.

Інвестиції .

За січень – вересень 2014 року підприємствами та організаціями району за рахунок усіх джерел фінансування освоєно 16249  тис.грн. капітальних інвестицій, (в 2013 році 9 місяців –  11481 тис.грн).

 

  5. Зайнятість населення

Галузь 

Кількість зайнятих, осіб 

Частка до загальної кількості 

Державне управління й оборона

491

10,06 %

Освіта

639

13,1 %

Охорона здоров’я

275

 5,64 %

Промисловість

92

1,89 %

Сільське господарство

869

17,81 %

Оптова, роздрібна торгівля

32

  1,0 %

Самозайняті

2081

42,65 %

 

   6. Підприємництво

За станом на 1 січня 2015 року в районі на обліку рахується  941 суб’єкт  підприємницької діяльності, з них: юридичних осіб – 266,  фізичних осіб – 675. За 2014 рік  зареєструвалися 4 юридичних осіб,  та 47 фізичних осіб – підприємців.  Скасовано 149 фізичних осіб та 3 юридичних.

Всього в районі 157 торговельних закладів, в тому числі: 80 продуктових, 36 промислових, інші магазини- 41. Один ринок в селищі Саврань.  За 2014 рік  відкрито 5 підприємств торгівлі ,  1 громадського харчування , 1 пункт по наданню перукарських послуг.

 

7. Об’єкти соціальної сфери.

Мережа закладів освіти:    14 загальноосвітніх шкіл, в тому числі: 3 І-ІІІ ст., 2  І-ІІ ст..,        9   НВК,  13 закладів дошкільного виховання.  На території району діють  2 позашкільні навчальні заклади (Будинок творчості школярів, який відвідує 440 дітей  та дитячо-юнацька спортивна школа «Олімп», в якому займається 300 вихованців.) та Савранське  професійно – технічне аграрне училище. 

Охорона здоров’я. Центральна районна лікарня налічує  поліклініку та 7 відділень по наданню різних видів медичної допомоги та  центр надання первинної медико-санітарної допомоги,в  складі якого  діє 5   амбулаторій загальної  практики   сімейної  медицини, 5  фельдшерсько-акушерських  пункти і  5 фельдшерських  пунктів.

5 АЗПСМ – ( Саврань, Концеба, Осички, Бакша, Полянецьке)

5 ФАПів – ( Кам′яне, Неділкове, Дубинове, Байбузівка, Вільшанка)

5 ФП – ( Йосипівка, Гетьманівка, Глибочок, Слюсарево, Капустянка).

 

 Культура

В районі функціонує мережа закладів культури: 18 закладів клубного типу : 17 бібліотек, дитяча музична школа з філіалами в с.Полянецьке, районний історико - краєзнавчий музей та сільський музей с.Дубинове.

 

До 92-ої річниці утворення району

 

Постановою ВУЦВК  від 7 березня 1923 р. № 310  

 „ Про  адміністративно - територіальний поділ Одещини”-

у складі Балтської округи Одеської губернії

утворений Савранський район.

 

Адміністративно-територіальний устрій , складаючись під впливом певних політичних і соціально-економічних умов, не є чимось застиглим і раз назавжди даним, він видозмінюється, пристосовуючись до завдань і потреб державного будівництва. Двадцяте століття характеризується численними змінами адміністративно-територіального поділу України. Їх мотивація викликана передусім політичними причинами, хоча в певні періоди переважала економічна обумовленість.

На всьому протязі існування Савранського району з моменту його утворення у 1923 році відбувалися ті чи інші адміністративно-територіальні зміни. Проводилося  укрупнення і розукрупнення району і сільрад, передача частин сільрад до складу інших районів, перейменування та затвердження адміністративно-територіальних одиниць.

На момент утворення району в ньому перебувало   дванадцять населених пунктів ( містечко Саврань – єврейська, села : Саврань – українська, Осички , Концеба, Байбузівка, Каменовата, Вільшанка , Слюсарево, Полянецьке , Глибочок , деревні Островка  та  Турундовка ), які підпорядковуються 10 сільським радам. Чисельність населення становить 85037 осіб.

На той час до району не входило с. Дубинове. Воно до реформи було у складі Тридубської волості Балтського повіту Подільської губернії, а після 7.03.1923 р. – у складі Кривоозерського району Першомайської округи.

 Село Бакша було центром Бакшанської волості , до якої входили села Капустянка, Юзефовка, Неделково. Після адмінреформи  вони у складі Ясенівського району Балтської округи.

 Постановою  ВУЦВК від 12 жовтня 1924 р.  в зв’язку із створенням у складі УРСР Автономної Молдавської РСР, ліквідацією Балтської округи і передачею АМРСР частини районів Одеської і Балтської округи  Савранський район ввійшов до складу Першомайської округи Одеської губернії.

В лютому 1931 р. Савранський район ліквідований  шляхом приєднання до Кривоозерського району цієї ж округи.

У лютому 1932 р. утворена Одеська область.

У лютому 1933 р. Савранський район вилучений із складу Кривоозерського району Одеської області і відновив свою діяльність самостійно у складі 18 сільських рад ( Байбузівської, Бакшанської, Вільшанської, Глибоцької, Гетьманівської, Концебівської, Капустянської, Каміноватської,  Неделківської, Осичківської, Острівської, Плосківської, Полянецької, Савранської-єврейської, Савранської-української, Слюсарівської, Юзефівської та Дубинівської).

Такий склад району зберігається до Великої Вітчизняної війни і перші післявоєнні роки .

З 1952 р. розпочинається укрупнення сільських рад. Спочатку зливаються малі сільські ради: Байбузівська в Концебівську; Глибоцька, Острівська – в Полянецьку; Йосипівська, Гетьманівська – в Бакшанську. Слюсарівська та Дубинівська – у Вільшанську.

В липні 1956 р. Мало-Савранська і Савранська сільські ради об’єднані в одну Савранську сільську .

В 1958 р. об’єднані Капустянська та Неделківська в одну Неделківську, Концебівська та Йосипівська  - в Концебівську.

В 1959 р. укрупнюється Полянецька сільська рада приєднавши до себе Вільшанську.

13 квітня 1957 р. рішенням виконкому Одеської обласної ради село Саврань отримало категорію селища міського типу. Савранській селищній раді підпорядковані смт Саврань, селище Ковбасова Поляна, селище Савранської гідроелектростанції і село Осички.

Кінець 1950-х - початок 1960-х років стали часом підготовки та початку реалізації нової реформи адміністративно-територіального управління в країні. Початок даної реформи був пов'язаний

 зі створенням системи раднаргоспів.

         Президією Верховної Ради Української РСР  від 28.11.1957 р. були опубліковані Укази «Про укрупнення районів і зміну підпорядкованості районів і міст». Сільські райони укрупнювалися, як правило, до кордонів виробничих колгоспно-радгоспних управлінь. Так, до складу Савранського району ввійшли сільські ради Піщанського району (Піщанська, Пужайківська, Шляхівська, Гербинська).

Наприкінці 1962 - початку 1963 р. перебудова органів партійного і державного керівництва народним господарством за виробничим принципом спричинила за собою зміни в адміністративно-територіальному устрої  країни.

Не минули ці перетворення і Савранський район.

30 грудня 1962 р. Указом Президії Верховної Ради Української РСР «Про укрупнення сільських районів Української РСР» Савранський район ліквідований.

До Любашівського району приєднані сільські ради-  Бакшанська, Вільшанська, Каменська, Концебівська, Неделківська, Полянецька, Савранська селищна. До Балтського району – Піщанська, Плосківська, Пужайківська,Шляхівська.

Указом Президії Верховної Ради Української РСР «Про внесення змін  до адміністративного районування  Української РСР»  від 4.01.1965 р. Концебівська сільська рада із Любашівського району переходить до Балтського району.  

Однак, як показує історичний аналіз, після кампаній укрупнення, переживши своєрідний шок, система адміністративно-територіального поділу прагне повернутися в стан, близький до вихідного, як більш оптимального. У великих одиницях неминуче «тонуть», стираються, усереднюються місцеві відмінності і деталі, проблеми та потреби. Чим більші одиниці, тим менш помітними стають всі ці «дрібниці». Очікувані від територіальних перетворень результати отримані не були і почалася робота з нової реорганізації мережі районів.

Так, 8 грудня 1966 р. Указом Президії Верховної Ради Української РСР була відновлена діяльність Савранського району у складі Савранської селищної , Бакшанської, Вільшанської, Кам’янської, Неделківської, Полянецької сільських рад Любашівського району, та Концебівської сільської ради Балтського району.

В 1970 р. Вільшанська сільська рада ліквідована, а центральна садиба перенесена в с. Дубинове з утворенням Дубинівської сільської ради. 

На підставі рішення Одеського облвиконкому  від 18.09.1984 р. № 476 відновлена діяльність Осичківської сільської ради.

З 5 квітня 1991 р. відновлена діяльність Вільшанської сільської ради.

21 лютого 1997 р. утворені Капустянська  та Байбузівська сільські ради.

В даний час у складі Савранського району двадцять один населений пункт, що підпорядковуються  1 селищній та 10 сільським радам.